ГОРЯЩІ ТУРИ
 
НОВИЙ РІК В КАРПАТАХ 3750 гр.
 
ТУР В КАРПАТИ 1000 гр.
 
НОВИЙ РІК В ЗАКАРПАТТІ 3950 гр.
 
ТУР В ЗАКАРПАТТЯ 1100  гр.
 
ТУРИ - ХОРВАТІЯ - ІНФОРМАЦІЯ ПРО КРАЇНУ

Республіка Хорватія (хорв. Republika Hrvatska) — держава на півдні Центральної Європи і заході Балканського півострова, колишня союзна республіка в складі Югославії, що стала незалежною в 1991 р.

Офіційні символи

Герб Республіки Хорватія — історичний хорватський герб, основою якого є 25 червоних і білих (срібних) полів, розташованих у шаховому порядку

Прапор Республіки Хорватія складається з трьох рівних поперечних смуг червоного, білого і синього кольорів з історичним хорватським гербом у центрі. Верхня частина герба (корона) накладається на червону частину прапора, а частина основи накладається на синю область прапора

Символізує прагнення хорватських патріотів до об'єднання Батьківщини

Державний гімн Республіки Хорватія — «Lijepa Naša Domovino» («Наша гарна Батьківщино»). Автор віршів — Антун Міханович. Спочатку вірш був опублікований у журналі «Даніца» («Ранкова зірка») у 1835 під назвою «Hrvatska Domovina» («Хорватська Батьківщина»). У 1846 р. Йосип Рунянин під час служби в Глині склав мелодію на вірші Міхановича. А в 1861 р. В.Ліхтенеггер скомпонував і записав музику Рунянина

Національне свято — 25 червня — День незалежності

Країна розташована у північно-західній частині Балканського півострова, на перехресті між Центральною Європою і Середземномор'ям

    * Площа території держави (включно з акваторією) — 89,810 кв. км.
    * Площа суходолу — 56,610 кв. км.
    * Площа внутрішнього моря — 33,200 кв. км.
    * Площа економічної морської зони — 23,870 кв. км.

Загальна площа економічної зони — 113,680 кв. км.

    * Довжина берегової лінії — 5835 км.
    * Довжина берегової лінії материка — 1777 км (30,5 %).
    * Довжина берегової лінії островів — 4058 км (69,5 %).
    * Ширина територіальних вод — 12 морських миль

Хорватське Адріатичне узбережжя — одне з найбільш порізаних у світі: тут налічується 1185 островів та острівців (заселені лише 66). Найбільший — острів Крк; інші великі острови: Црес, Хвар, Паг, Корчула. Найбільші півострови — Істрія та Пелєшац, найбільша затока — Кварнер

Хорватія межує з Боснією і Герцеговиною (довжина кордону — 932 км), Угорщиною (329 км), Словенією (501 км), Сербією на півночі (241 км) і Чорногорією (25 км. на півдні). Загальна довжина сухопутного кордону становить 2197 км

Морські кордони були визначені між Італією та Чорногорією і нині становлять 930 км. Між Хорватією та Словенією — у затоці Піран, між Хорватією та Чорногорією — у затоці Котор. Демаркаційна лінія морем визначається островами. Вона проходить по лінії фарватера. Цей простір становить державні кордони Хорватії.

Українці в Хорватії

Українці з Закарпаття і Бачки почали селитися в західній частині Срєму вже в кінці XVIII ст.; у XIX ст. українці з Галичини жили в Загребі й інших містах Хорватії, а по 1945 р. деякі переселилися з Боснії

Українські поселення та греко-католицькі парафії у 1970-х роках були в таких містах і селах Хорватії: Петровці, Міклошевці, Вуковар, Осієк, Славонський Брод, Каніжа, Сібінь, Липовляни, Раєво Село та інші. Вони належать до боснійсько-славонського вікаріату Крижевацької єпархії.

У Хорватії є близько 8 тис. греко-католиків хорватів

Між двома світовими війнами в Загребі студіювала молодь з Галичини (іноді до 50 студентів), діяло товариство «Просвіта», студентські організації «Пробоем» і «Дніпро», виходив часопис «Думка».

За усташівської Хорватії, на підставі домовленості між ОУН (мельниківської) з урядом А.Павеліча, створено на правах консульства українське представництво (голова — В.Войтанівський). З українських поселенців й емігрантів було організовано при хорватській армії («домобрані») у Вараждіні «Український легіон», який мав бути висланий на радянський фронт. На доручення німців їх вислали проти партизанів Тіто в Боснії і проти сербських четніків, внаслідок чого легіонери (а одночасно і українська група в Хорватії) зазнали переслідувань від комуністичної влади — українські організації були ліквідовані, багатьох їх діячів ув'язнено чи розстріляно, деякі втекли на Захід.

Щойно з кінця 1950-х pp. українці Хорватії отримали можливість організуватися — 1968 року постав Союз русинів і українців Хорватії, з 1970 р. починає виходити журнал «Нова думка» у Вуковарі, у селах і містах відновили діяльність українські гуртки і товариства.

 

Джерело: wikipedia

 
E-mail розсилка   Детальніше

Підпишіться на наші новини

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
   
Реклама від Google
 
 
Туристична агенція «Релакс» Тел.: (0362) 633115, (096) 917 58 69
Рівне, Пр. Миру 7а, оф. 4 (Рада Федерації Профспілок) E-mail: rilextour@mail.ru, relaxukraine@gmail.com